Ти моє море із слов'янських літер,
Ти бриз що гладить лагідно волосся,
Не знаю чи зумію ще любити,
Але душа так просить, дуже просить.
Мене словами ніжно обіймаєш,
Й підносиш в небо гребенями хвилей,
Хоча мене ти досі ще не знаєш
І я поки не рідна і не мила.
Не знаю далі буде штиль чи буря,
Нехай сама все розставляє доля
А я вдихаю море і римую,
У літерах твоїх із головою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867141
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2020
автор: Анастасия Яковлева