Морозне тихе надвечір’я

Попередня  частина:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866883

Морозне  тихе  надвечір’я
заходить  швидко  на  подвір’я
і  починає  бачить  сни,
над  містом  -  хмари-перини.

Густі  і  сині  височать
і  стануть  небо  обіймать,
рожеві  з  ними  наче  пелюстки,
небесним  морем  їм  пливти.

Йде  сонце  за  небесний  край
і  його  завтра  зустрічай,
поки  ховається  за  горизонт
темніє  й  лагідніє  фон.

Ще  краплі  на  віконці  мерехтять,
в  морозний  вечір  стали  замерзать,
заслонять  на  віконці  краєвид,
укриє  нічка  покривалом  вид.

Продовження:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867854
3.12.2019-6.03.2020
Світлини  Ігора  Винниченка:
“Надвечір’я…”
https://www.facebook.com/photo?fbid=10212262554758591&set=pcb.10212262555758616

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867074
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.03.2020
автор: Светлана Борщ