Спогад

       [i]Життя  так  швидкоплинно  збігає,  що  час  від  часу  озираєшся  у  минуле,  ніби  підбиваючи  якісь  підсумки,  роблячи  певні  висновки,  аналізуючи  власні  помилки.
       Усякого  було  там  вдосталь  :  і  доброго,  і  не  дуже...  надії,  розчарувань,  потрясінь  й  прагнень  до  кращого.
       Одним  із  найсвітліших  моїх  спогадів  буремних  дев'яностих  став  момент,  коли  приїхав  із  заробітків  мій  дуже  добрий  знайомий,  на  жаль  він  не  так  давно  помер.  Але  родзинка  в  тому,  що  з  собою  привіз  цілу  купу  вінілових  платівок  з  модними  та  той  час  закордонними  виконавцями.
       Це  було  десь  через  рік  -  два  після  падіння  комуністичного  режиму.  Згадується,  що  стояв  погожий  сонячний  весняний  день,  До  Великодня  залишилося  пару  днів.  І  ми  молоді,  веселі,  голодні  до  краси,  енергійні,  сповнені  юнацьких  ілюзій,  роздивлялися  яскраві  обгортки  дисків  у  променях  сонця  ;  просто  тішилися  тим,  що  можна  буде  їх  усіх  прослухати,  насолоджуючись  усією  палітрою  найрізноманітніших  музичних  звуків.  Й  були  щасливі  від  того.
       Пізніше  було  ще  дуже  багато  різних  подій  з  близькими,  друзями,  знайомими  :  звичайні  зустрічі,  Дні  народження,  весілля  і  так  далі.  Але  той  фрагмент  чогось  найбільше  згадую,  як  один  із  найкращих  в  моєму  житті.
Все  проходить,  а  мистецтво  вічне.  Мабуть  тому  і  є  окрасою  пам'яті,  як  синонім  любові.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867055
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2020
автор: Мандрівник