Стриножений голубе, в кра́ї чужім
Тебе упіймали палкі обіцянки.
Розвіялись весни з літами, як дим,
Займались і гасли південні світанки.
Збираються крихти надій і щедрот.
Хотів би злетіти у вись яснооку,
Та зерна принад не пускають щокроку.
Без тебе на борт підійнявся пілот.
Смаколик, наступний, а там – хоч куди.
Забулося згодом, що спершу хотів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2020
автор: Оксана Дністран