Чуже життя нікому не прожить.
А ми все обговорюємо, судим,
Та почуття чужі у серці будим,
І тільки голос зраджує, дрижить.
Чужого поля нам не перейти,
Та стоптане чуже взуття не взути.
І все іде в житті, як має бути.
Бо кожен має хрест свій сам нести.
Чужого болю нам не зрозуміть.
Та він, буває, в хлам терзає душу.
А іскри, як багаття розворушиш
Не завжди ладні душу запалить.
Хресту чужому заздрить не берись.
Бо він легенький лиш в твоїх очах.
І щоби вогник в серці не зачах,
І щоб без крил з хрестом та дертись ввись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866784
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2020
автор: Олена Бокійчук