молилися зорі, молилися палко.
летіла, летіла, за обрій журавка.
вона там шукала нерідну країну,
вона там стрічала палючу чужину.
і палко їй падали сльози на груди,
вернуся я скоро, вернусь із туги,
я стану на землю, схилюся чолом
закрию в гніздечу діток я крилом.
кохай же мій милий, кохай до знетями,
ми будем щасливі отими веснами.
ми будем в коханні як зоряні птахи,
не бути нам плахи у рідної хати.
молися зорі, молилися палко.
летіла додому кохана журавка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866711
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2020
автор: Лебідь Рая