ВЕСНЯНА ПОРА

Зими  неначе  й  не  було,
Кілька  разів  лиш  випав  сніг.
Морозам  –  зась…  І  не  мело,
На  день,  чи  два  сніжок  цей  ліг.

А  нас  лякали,  що  зима
Прийде  страхітлива  до  нас…
Дощі,  дощі  –  снігів  нема,
Та  вже  й  минув  для  снігу  час.

Та  люди  кажуть,  що  тепло,
Лише  тоді  прийде  до  нас.
Як  первоцвіт  піде  в  стебло,
Тоді  настане  теплий  час.

Розквітне  враз  тоді  земля,
У  ріст  піде  озимина.
Жайвір  огляне  всі  поля,
Візьметься  в  зелень  купина.

І  забуяє,  зацвіте…
Клини  полинуть  в  вишині.
Латаття  зійде  золоте,
Гаї  озвуться  мовчазні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866539
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.03.2020
автор: Віталій Назарук