Та невже?

Загравав  зі  мною  вітер
Дивно  так  незнано
Та  складав  слова  із  літер
Просто  так  неждано

Наближавсь,  спостерігав,
Заглядав  у  очі
Та  додому  проводжав
Мило  серед  ночі

Де  набрався  у  природі
Ввічливих  манер,
При  такій  чудовій  вроді
Гарний  кавалер?

Тож  спасибі  тобі  доле,
Слухала  признання
Та  не  думала  ніколи,
Що  бува  кохання?
 
Та  краса  словесна  з  літер,
Що  і  не  сказати
Та  невже  чудовий  вітер
Вміє  ще  й  кохати?







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866534
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик