Я лагідне перо із крил твоїх,
З тобою я писати можу знову,
Та ідеальною здається мова,
Тих фраз offline так голосно німих.
Пір'їнка я легка. Лечу за вітром.
Один лиш страх - холодний бруд калюж,
Я намагаюсь втриматись чимдуж
І хтось мене спіймає непомітно.
Так я перо і не зітреш чорнила
Хоч ти не раз стирав свої слова,
Я їх не прочитала, а дарма....
Тоді б тебе я точно окрилила...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866401
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.02.2020
автор: Анастасия Яковлева