Не спав всю ніч, боліло серце.
Здавалось світ перевернувсь.
Навколо все неначе мертве,
Немов до прірви повернувсь.
Нараз все стало зрозуміло,
Ніхто не змінить правил гри.
Надіявсь, що мене любили,
Все це тягнулось до пори.
Душа її неначе камінь,
Просто жила сама в собі.
Слова молитви що у храмі,
Сховалися в моїй журбі.
Не вистачає сил, терпіння,
Свій сенс утратило життя.
Прошу лише благословіння,
Щоб відродились співчуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.02.2020
автор: Віталій Назарук