Я не під щасною родивсь зорею, –
Діставши перцю й солі через край!
Зате тепер я з ласкою твоєю, –
Мого життя сіяюча зоря!
Не ждав тебе, хоч і зрадів душею,
Що ти прийшла під солов’їний грай
Вінком над турбаниною моєю,
Де щирій дружбі місце і пора.
Усе було в житті, крім супокою,
Були і рай, і пекло, і любов...
Тепер усе заповнене тобою,
Тепер з тобою затишок прийшов.
Тому й прошу: сама собою знов
Ти будь, – ніж бути власністю чужою...
Алecь Звoнaк
Дзіва: Санет 4
Я не пад шчаснай зоркаю народжан –
Хапіў я перцу й солі цераз край!
За ўсё цяпер табою ўзнагароджан,
Майго жыцця вячэрняя зара!
Я не шукаў цябе, хоць тройчы згодзен
З тым, што прыйшла сама пад пеўчы грай
Вянком маім нягодам і прыгодам,
Дзе шчырай дружбе месца і пара.
Усё было ў жыцці, апроч спакою,
Былі і рай, і пекла, і любоў...
Цяпер усё запоўнена табою,
Цяпер усё авеяна табой.
Таму й прашу я: будзь сама сабой –
Так лепш, чым быць уласнасцю чужою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2020
автор: Валерій Яковчук