Ранок на морі

Ще  вітер  спить  –  не  напина  вітрила,
І  в  морі  мов  поменшало  води,
А  уночі  ревло,  гуло,  бурлило…
Хтось  навіжений  хвилями  котив.
Та  далина  раптово  запалала  –
То  сонце  випливало  із  води,
Повільно,  величаво  виринало.
Вогонь  той  знову  море  розбудив.
2.07.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866376
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2020
автор: Ганна Верес