Не пантрую на твою свободу,
бо мені потрібна лиш моя.
Піняться твої глибокі води
аж скрегочуть пам'яті моря...
Ще образа чайкою кигиче...
У душі - то блискавка, то грім…
Вистигають зорі таємничі
у безмежнім космосі моїм…
Стогне вітер на моїх вітрилах -
стільки часу втрачено і сил...
Схоже, ти забув - я маю крила
і високий серця небосхил.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866238
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2020
автор: Сонячна Принцеса