Антиутопія

Не  той  вже  ліс,  як  був  колись,
В  казках  народних,
Нема  птахів,  що  рвуться  ввись,
Рік  повноводних.
Кислотні  падають  дощі,
Штормить  навколо.
Дерева  мокрі,  як  хлющі,
Щось  стогнуть  кволо,
Бо  поросли  в  них  язики  
Зеленим  мохом,
Колись  доглянуті  стежки  —
Чортополохом.
Під  небом  сірим  править  бал
Нечиста  сила,
А  на  морях  дев'ятий  вал
Дере  вітрила.
Десь  в  полі  грає  буревій
Без  правил  теніс.
І  без  відродження  надій
Стліває  Фенікс.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866138
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2020
автор: