Стара калоша. Потріскана стара.
Колись хороша, новенькою була.
Червона вставка, тугенькі обідки,-
Новеньку бурку зжимала залюбки.
Тріснула ж п’ятка, ще й передок обм’як.
Стара калоша в садибі – дурний знак.
Подруга вірна завжди мені була.
Скінчилось щастя. Не вистачає зла.
…
Стару калошу сховаю в гаражі,-
Мо, знадобиться. Спокійніше душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866083
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 26.02.2020
автор: Пісаренчиха