Краса-дівчина

У  віночку  чарівному  біля  того  ставу
Походжала  дівчинонька  гарная  на  славу
Біле  личко,  чорні  брови  та  русяві  коси
Милувались  усі  нею,  навіть  ніжні  роси

Заглядали  в  очі  гарні  хмароньки  із  неба,
Хоч  до  них  краса  дівоча  була  так  далека
Гомоніли  всі  простори,  щож  то  за  дівчина,
Навіть  в    слід  їй  посміхалась  лісова  стежина

Дуб  із  явором  завзято  гучно  сперечались,
Бо  обидва  в  дівчиноньку  ніжно  закохались
І  звучав  Дніпро  могучий,  відчувалась  сила,
Бо  лише  в  краях  рідненьких  -  є  краса-дівчина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865855
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик