Моїм дорослим дітям


Як  швидко  час  летить…  Як  швидко  мчить…
Дорослішають  непомітно  діти  …
Міцніють  крила!  Ця  бентежна  мить!
Коли  їм  час  життям  своїм  летіти.
Я  ж  наче  вчора  берегла  їх  сни…
Вночі  їм  ковдру  теплу  поправляла.
Несли  питань  багато  так  вони,
Колінця  їм  розбиті  заживляла.
Дорослі  діти  йдуть.  Закономірність.
Час  настає  нам  їх  благословити!
Та  серце  мами,  материнська  вірність,
Завжди  із  ними  поряд  буде  жити.
Не  перешкода  відстань  для  любові.
Молитва  мами  кращий  оберіг.
Хай  лиш  щасливі,  тільки  хай  здорові.
Я  ладна  небо  прихилить  до  ніг
Моїх  дітей.  Хай  доля  їм  ласкава
Не  пошкодує  в  світі  доброти.
Почуй  мій,  Боже,  просить  Тебе,  мама,
Моїх  дітей  від  болю  захисти!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865833
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2020
автор: Наталка Долинська