Прихилю небо, щоб дістати нині зорі,
Розсипати татусю, вам до ніг,
Пташиною присісти на оборі,
Із чужини враз повернутись на поріг.
У ласці цілувати ваші руки,
Малим дитям припасти до чола,
Щоб не відчути гіркоти розлуки,
Я б все на світі нині віддала.
Усе найкраще хочу побажати,
Любов’ю наділити та добром,
Що не змогла... сьогодні все сказати,
В сімейнім колі сісти за столом.
Читати книгу вашим правнучатам,
В якій описане, татусю, все життя
І доторкати... ніжно доторкати,
Старенькі руки, роки та буття.
Сьогодні день, в якому ви родились,
В нім весни ваші в співі солов’я,
І літній цвіт... лишень би не журились
І сповідь, тату, з чужини моя.
Живіть на радість дітям та онукам,
Хай Господь силу і здоров`я посила,
Простіть за смуток та гірку розлуку -
Із чужини вас донька обійма...
Ще прийде день - зустрінемося, тату
І як колись цвістимуть нам жита,
Думками знов лечу у рідну хату -
Живіть на многі й благіі літа...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865603
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2020
автор: Леся Утриско