Бій за Савур-Могилу ( Батюк Валентин Євгенович)

[youtubehttps://www.radiosvoboda.org/a/27886666.html][/youtube]



Батюк  Валентин  Євгенович

(  13  лютого  1979р  –  28  липня  2014р)  
Рогізна  Любарського  району  Житомирської  області.
Солдат,  стрілець-помічник  гранатометника  30-ї  окремої  механізованої  бригади.
За  особисту  мужність  і  героїзм,  виявлені  у  захисті  державного  суверенітету  та  територіальної  цілісності  України,  вірність  військовій  присязі  під  час  російсько-української  війни,  відзначений  —  нагороджений  орденом  «За  мужність»  III  ступеня  (посмертно).[1]

25  грудня  2014-го  в  селі  Бичева  на  приміщенні  місцевої  ЗОШ  відкрили  меморіальну  дошку  випускнику  Валентинові  Батюку.




Запеклий  бій.  Савур-Могила.
Снарядів  вибух  раз  у  раз..
Стріляє,  пре  кацапська  сила,
Всіх  прагне  знищити  в  цей  час.

Наказ  солдатам  -  йти  у  наступ,
Зайняти  штурмом  висоту,
Відкрити  на  узвишшя  доступ,
Контролювати  кругову.

А  по  ту  сторону  чеченці,
І  бронетехніка  гармат,
Ворожі  навчені  чужинці
Озброєні,  як  на  парад.

А  наші  хлопці  без  нічого,
Лиш  Дух  вкраїнський  -  їх  броня.
Життя  ніхто  не  жалів  свого,
Бо  знав:  позаду  там  рідня.

Ішли  вперед  і  не  здавались,
Тривав  страшний  жорстокий  бій.
Навкруг  лиш  вирви  залишались..
-Тільки  вперед!  Назад  не  смій!

Та  не  здаються  наші  хлопці,
Ніхто  з  бійців  не  підведе.
За  Україну  на  цім  боці,
Тридцята  ОМБр  іде.

Боєць  Батюк  в  бою  загинув,
Убито  ще  кілька  бійців,
У  небо  з  друзями  полинув,
Життя  віддав  за  земляків.

Війна  безжальна,  страшна,  грізна..
Як  коршун  звістка  в  дім  летить:
Везуть  бійця  в  село  Рогізне  –
Батькам  синочка  хоронить.

Біль  не  забудеться  ніколи
І  серце  мами  не  сприйме,
Що  Валентин  її  додому
В  батьківську  хату  не  прийде.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865517
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2020
автор: Ольга Калина