Давно не писав громадянського


Сто  років  не  писав  нічого  громадянського.  Ну,  не  сто,  але…  п’ять-шість  –  точно.  Навіть  постів  у  ФБ  роки  три  не  писав…
 В  1940  році,  одразу  після  завершення  громадянської  війни  в  Іспанії,  диктатор  Франсіско  Франко  наказав  розпочати  будівництво  Долини  Полеглих  –  пантеону  загиблим  в  роки  війни.  Через  вісімнадцять  років  будівництво  завершили.  Рештки  десь  34  тис.  учасників  війни…  Супротивників…  Ворогів…  Республіканців  і  членів  фашистської  «Фаланги»…  Вони  знайшли  примирення  там,  на  спільному  цвинтарі,  в  землі…
На  просторах  «нету»,  а  точніше  –  у  Фейсбуці,  побачив  якось  фото.  Звичайний  гранітний  пам’ятник…  Із  написом…
«  Солдатові  ЗСУ  від  козаків  Луганського  козацтва  (  назву  сотні  призабув).  Спочивай  з  миром,  воїне»…
Знаю  ще  достовірні  історії  про  те,  як  наші  вояки  пораненими  потрапляли  в  полон  і  їм  робили  операції,  переливали  кров,  рятували  життя…  Там,  за  «лінією  розмежування».  Не  залишали  подихати  в  полі  з  відірваними  руками-ногами  чи  вивернутими  назовні  кишками.  Не  залишали,  хоча  й  могли,  бо  Женевська  конвенція  щодо  військовополонених  у  цій  війні  не  діє.  Забирали…  Мабуть,  тому,  що  Воїни,  хоч  і  вороги.  Рятували  життя.  Мабуть,  тому,  що  Лікарі,  хоч  і  вороги.  А  клятва  Гіпократа  –  вона  одна  для  всіх…  Якщо  вона  –  дійсно  клятва…
Лікарі  з  Львівщини  заспівали  державний  гімн,  коли  дізнались,  що  евакуйованих  з  Уханя  до  них  не  привезуть…  Мабуть,  ворогів  здолали…
Мешканці  Нових  Санжарів  били  вікна  в  автобусах  з  евакуйованими  з  Уханя,  палили  шини  під  вигуки  –  Ганьба!  Їм  тут  не  місце!  Геть!  І…  Слава  Україні!
Я  дивився  ту  трансляцію  і…  Хто  мене  знає,  той  знає  моє  ставлення  до  людей  в  «ментовських»  погонах…  ОМГ!  Я  вперше  в  житті  був  вдячний  ментам!  За  те,  що  вони  були  там!  За  те,  що  тих  евакуйованих    не  витягнули  з  автобусів  і  не  забили  насмерть  палками,  ногами  чи  тим  же  камінням…
Де  ви???  Де  ви,  творці  токшоу  «Говорить  великий  Львів»?  Ви  ж  культивуєте  в  своєму  творінні  думку  про  найукраїнськіших  українців  –  галичан  і  «унтерменшів»  з  інших  регіонів!  Вау!  То  воно???  Отой  спів  гімну  лікарем,  який  витоптав  у  багні  клятву  Гіпократа  –  то  воно???  Ваш  найпатріотичніший  галицький  патріотизм???
Де  супер-дупер-пупер  блогер,  кумир  порохоботів  Андрій  Полтава???  Чому  не  знімав  своє  «Вата-шоу»  в  Нових  Санжарах»???
Ой,  та  знаю,  знаю…  Винні  «зелебобіки»…  От  був  би  Петро  Олексійович…
Так,  винні.  Не  сперечаюсь.  І  Гончарук,  і  Скалецька,  Аваков  і,  навіть,  Зеленський  винні.  Не  знаю  точно,  в  чому.  В  чомусь  та  винні.  Але  ж  не  в  тому,  що  ми  –  нице,  огидне,  дрімуче  середньовічне  бидло.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865510
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2020
автор: Котигорошко