Я, як і всі,з надією живу сьогодні,
Віра у завтра, радість, зустріну світанок,
Не буде сліз, лиш по траві роси холодні,
І перший промінь теплий, ясноокий ранок.
Земна краса. Кожного з нас квітучість щастя,
Як зберегти, мир в душах, щоб краще жилося,
На жаль біда, прийшла і забирає буття,
Роки війни… мерті, жахіття, чи й снилося?
Гудів Майдан… І кат зайшов на нашу землю,
Руйнує все, а чому ж мовчать там всі люди?
Скільки страждань ворог приніс, журби і болю,
Як зупинить, цей маразм , щоб мир був повсюди?
Коли ж і хто, спроможній справитись з бідою,
Чи й ясний ранок, зустріне воїн на посту,
Чи в наступ підуть ворони і ми з тобою,
Кінець-кінцем, поборимо, коросту страшну.
Я, як і всі, з надією живу сьогодні,
Ворог нехай, отрима справедливу кару,
Щоб матері, не залишалися самотні,
Щоб мир прийшов, врешті здолали цю почвару.
19.02.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865404
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2020
автор: Ніна Незламна