я тебе знаю. ти не бачиш снів.
не дивишся в ікон порожні очі.
увагою шануєш лише псів
випалюючи в попіл дні та ночі
свідомий та байдужий. на межі_
>
ти гостриш погляд, гострять так ножі_
світогляд твій – порожня тиха сутінь.
криниці пам’яті відлунням не зіпсуті.
давно сухі. без тіні таємниць.
облиш черпати попіл тих криниць_
>
я тебе знаю. не ходив по лезу.
десь поряд - так. образливо тверезий.
зривали з вуст пронизливі вітри
твоє голодне триста-тридцять-три
у напрямку пустих сто перших цілей_
>
я тебе знаю. не зібрати в ціле
розлущене на тисячі частин.
не нанизати на трухляві ниті
прозору послідовність намистин,
розсипаних на бруду оксамиті
того німого весняного дня_
>
…свинцеве небо / спалена стерня.
гірке плацебо слів. там, за дверима,
не янголи чатують_ вороння_
і падає їдке струпілля гриму,
і райдужок іржу краде полин_
бо тільки так приборкують тварину,
і тільки так клин вибиває клин_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865360
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.02.2020
автор: Ки Ба 1