Щасливі спогади

В  далекім  небі,  наче  мед  розлили,
Впало  проміння  бурштино́м  на  ліс.
Траву  у  лузі  косарі  косили,
Трудівником  з  дитинства  кожен  ріс.

Десь  пахли  полини,  чебрець  і  м'ята,
Погойдував  ромашки  вітерець.
Вела  стежина,  змійкою  до  хати,
Уявою  торкалася  сердець...

Згадалося  село,  бабусі  руки,
Вона  завжди  привітною  була.
ЇЇ  любили  діти  і  онуки,
Гуртом  усі  з'їжджались  до  села.

В  садочку  стіл  прибранний  в  скатертину,
За  ним  збиралася  уся  рідня.
Приймав  їх  сад,  так  радо  і  гостинно,
Час  так  летів,  що  бракувало  дня...

Ніколи  незабути  ті  хвилини,
Ті  спогади  у  серденьку  моїм.
Як  за  столом  збирається  родина,
То  щастям  переповнюється  дім...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865303
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)