Дерева, немов зачаровані нині
У тиші зимовій дрімають собі
І зрідка лишень якась гілочка скрипне
Та вітру, що грає на срібній трубі
У такт вона вторить і музика лине
Чудова-чудова, лиш слухати вмій,
Кружляють у "білому вальсі" сніжинки
І хочеться в танець пуститись самій..
Прошу тебе, друже, хоч ти й поспішаєш,
На хвилечку-другу тут зупинись,
Як хороше стежкою тихо пройтись,
Втішатись красою цього диво-раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865288
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.02.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський