XIV

Дрижить  вітерець  за  брамою  людяності
І  так  йому  не  спиться
І  так  він  увесь  горить
Він  прийшов  до  нас  аби  подарувати
Чуйність
Хто  впустить  вітерець
Хто  той  герой  нашого  часу

Мені  так  тепло  на  душі
Бо  я  іду  до  цього  вітерця
Я  буду  тим  хто  впустить  його

І  ось
Ось

Веселощі  та  радість
Веселощі  та  радість  навкруги
Розлилися  швиденько
І  навіть  ніч  не  сміє  втручатися
Тепер  все  буде  добре
Запевняю
Бо  вітерець  тепера  з  нами
З  нами  він
І  він  танцює

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865223
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2020
автор: