Навесні

   коли  навесні
ще  дерева  без  листя
і  цілісінький  день
з  хмар  сочиться  вода
я  не  знаю  чому
це  мабуть  особисте
ув  очах  стоїть  осінь
нехай  молода
нехай  ще  ненароджена
згорбленим  літом
працьовитим  до  ночі
почнеться  ось-ось
он  зав’яли  в  садку
цьогорічні  вже  квіти
мені  осінь  здалася
ну  тобто  здалось
що  пройшла  перехожим
не  повз  а  обабіч
і  торкнулась  мого
з  усіх  боків  єства
е-ех  хотів  би  я  Господи
ніби  гора  з  пліч
весну  зустрічати
років  до  ста
                       
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865202
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.02.2020
автор: Щєпкін Сергій