Люблю, коли надходить вечір
І в сутінках ховає все,
Коли торка мене за плечі
Бажане, рідне, дороге
Коли рука, як дотик квітів
Торкає ніжно тонкий стан,
Коли душа летить до вітів
У вирій звабливих зізнань
Коли звучать всі нотки моди
І в сяйві ніжаться серця,
Коли позаду перешкоди,
Що не засмучують лиця
І ось, гармонія чарує
Душа захвачена в полон
І ніжно з щирістю дарує
Життя прекрасне знов і знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865089
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик