Просто так вирішило небо,
що є у комусь чиясь потреба.
Просто так надиктувало слово,
що хтось без когось,безвинятково.
Як дорога по якій ніхто не ходить.
Не шукає, не бродить, не знаходить.
Як земля, яка ніколи не відчувала теплих ніг.
До якої ніколи не торкався холодний сніг.
Як будильник, який дзеленчить ні для-кого.
Втрачає своє ім‘я і функцію дзвінкого.
Якісь уявні звуки , яких ніхто не чув,
промайнули у фантомній уяві, яку ніхто не бачив.
Просто так вирішило небо,
що є у комусь чиясь потреба.
Соціопат, мізантроп чи просто відлюдник.
Та й навіть йому потрібно почути твій звук.
Щоб знати , що він тут існує.
Щоб розуміти, що він тут присутній. . .
Кіт.В
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865042
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2020
автор: Kit Viktoria