Я вінок сплела із квітів,
Як чарівний сон
Додала іще із вітів
Загадковий тон
Ось ромашка біле- личко
Поряд сон-трава
І всміхається незвично
Макова краса
Ось волошка яскравіє,
Ніби небеса,
А душа моя радіє,
Бож яка краса
У вінку чарівно й сміло
Виграє весь світ
Хто так сплів його уміло,
Поєднавши квіт?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864995
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик