Зима змарніла нерадиво,
Струсила з шалі мокрий сніг.
І громом вдарила правдиво,
Роздер етер пругкий батіг.
Тримає владу, не ліниться,
Хоч грім у лютому – дива,
Громниці в небі колісниця –
Таке лише раз в рік бува.
Зустрілися тепло і холод,
Дрімає сонечко ясне.
Як не дощить – не буде голод,
Невдовзі вже зима мине.
Не царювати їй довічно,
Вже просинається земля.
І лине знову клич магічний
Весни і світла звіддаля.
15 лютого 2020
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864973
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2020
автор: палома