Тихо спати ліг став. Небеса, як льони.
Йде до сну солов’їна діброва.
Покотився туман на зелені лани,
Захід чорні насовує брови.
Осідає пилюка на биті шляхи,
Ластівки осідлали гніздечка.
Теплом дихають ще не схоловші дахи,
Пахне медом заквітчена гречка.
А на лавці сидять троє сивих дідів,
Курять файки свої черешневі.
Захід повністю вже до кінця догорів,
Перші роси лягли кришталеві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864811
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2020
автор: Віталій Назарук