ПАМ’ЯТНИК

ПАМ’ЯТНИК  
Здаля  спинилась...  Вражена...І  не  посміла
Підійти  ближче,  щоби  прочитати:
Кого  одна  на  двох,  могила  схоронила?
...Любов,  ймовірно,  довелось  велику  знати...

...Аж  поза  шкірою  мороз  пішов  відразу...
У  червні  місяці...  У  полудень...  Жара...

На    невеличких  каменях  гранітних:
(Один  -  зліва  могили,  другий  -  зправа  могили)  -

Прописаними  буквами  гравіровані  слова:
Прізвище  однакове  у    двох:  на  ,,ЕЛ...  "  -  
Ве-ли-ку!  Ім’я,  по  батькові,
Нижче  -  роки  земного  їх  життя.

За  написом  з  відбірного  каміння,
Тонкі  два  стовпчики  піднялись  ввись.
Високо  їх  з'єднала    арка  -хмарка:
Мов  дві  душі:  у  НЕБІ  -  обнялись!!!

Внизу  -  Земля!  -  Над  нею  -    простір  -
Камінням    закільцьований    стоїть...
Любов  знялась  в  граніт  над  тілом
І  на  своїх  господарів  -  глядить...

...Дощі  ідуть...  Сніги  метуть...Вітри  дмуть-
Продувають...
Крізь  просвіт  той!  Все  навкруги  -  мовчить...
Велику  шану  і  страх  відчувають:
Що:  -  над  горбочком      ГЛИБА!  -  
 Височить...
07.08.2019р.
                                     ВЕРДИКТ
Всі  залишаєм  після  себе  -  простір.
Не  плачуть,  не  голосять  сім  вітрів  по  нас.
Не  довговічні  на  Землі  ми  гості.
І...Розчиняєм  зірковий  портал...Приказ...

05.03.  2020р.


адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864780
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2020
автор: Ганка Поліска