Пролетіла лебедиця біла
Заіскрився по під лісом водограй
Пролетіла тай за обрій сіла
Обігріла личком рідний край.
Над землею пролетіла важно
Срібні струни грали в ту пору
Пролетіла світла й недосяжна
Золотом увінчує гору.
Що ся біла світла птиця творить
Стою я й дивлюся в далечінь
Золотом повита Чорногора
Вже кидає свою чорну тінь.
Парище.
2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864767
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2020
автор: Мартинюк Надвірнянський