В подолі плаття несла сливи,
Такі великі, темно-сині!
Неначе очі у кобили…,
У власній захлинався слині.
Гойдались груди в такт ході
Гаряча хвиля огортала…,
Мені здавалося тоді,
Що дині в пазуху сховала.
І кожна кілограмів два,
Розперли парусом кофтину.
Так закрутилась голова,
Що обіруч тримався тину.
Вгощала сливами , а я,
Аж пожирав очима дині…
І було не до солов’я,
Несамовитого в малині…
14. 02. 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2020
автор: Мирослав Вересюк