"Деркало" /Ю. Антонов/

Про  любов  забуваю  без  раю.,
Не  про  все  забуваю…  ти,  знай…
Я,  без  тебе,  «живу»,  —  відбуваю,
Я  самотній  без  тебе…  Кохай…

Дивлюсь  в  тебе,  як  в  дзеркало,
До  паморочних  сліз  мій  спів,
І  бачу  в  ньому:  ти.,  —  моя,
І  думаю  про  те…
Не  помилково  бачу  я
Дзеркальну  пам'ять  «радощів»:
Любов,  чи  буде  довгою,
Життя  твоє…  —  святе.

Що  в  далекому  чується,  сниться:
Голос  твій:  «Допливи,  долети.!»
Не  порівнюй.,  любов  —  таємниця,
Вище  неба  любові.,  лиш  ти.!

Дивлюсь  в  тебе,  як  в  дзеркало,
До  паморочних  сліз  мій  спів,
І  бачу  в  ньому:  ти.,  —  моя,
І  думаю  про  те…
Не  помилково  бачу  я
Дзеркальну  пам'ять  «радощів»:
Любов,  чи  буде  довгою,
Життя  твоє…  —  святе.

День,  коли  розставання  нам.,  —  рає,
Мої  руки  у  млості  твоїй…
Ти  не  вір,  я…  —  вертаюсь.,  бо  крає
Серце.,  шлях;  той.,  від  тебе,  —  не  мій…

Дивлюсь  в  тебе,  як  в  дзеркало,
До  паморочних  сліз  мій  спів,
І  бачу  в  ньому:  ти.,  —  моя,
І  думаю  про  те…
Не  помилково  бачу  я
Дзеркальну  пам'ять  «радощів»:
Любов,  чи  буде  довгою,
Життя  твоє…  —  святе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864658
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 13.02.2020
автор: vektor