Налий мені дощу
На голову,
Щоб йшов постійно
- Аби свіжою
Була свідомість
Моя. Аби
Те все сміття -
Непотріб - назавжди
Забути у вирії
Кінцевих тих
Доріг. Ти лий
Мені дощу
- Допоки до
Кінця я
Не дійду
Й не скінчиться
Моя дорога
Вже кудись.
Не хочу,
Аби дощ
Той припинився...
Хай йде,
Налий мені
Його на голову
Скоріш - мені
Та парасоля
Не потрібна.
Ти просто лий і лий,
Стоятиму під
Мокрим небом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864656
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.02.2020
автор: KunYKA