Я до тебе ішов, як в невіданий рай,
Та від тебе почув: - «Не спіши, зачекай!»
Я чекаю тебе і не знаю коли
Зацвітуть у раю для нас наші сади.
Скільки часу пройшло, в мене вже сивина,
Та кохання свого не допив я до дна.
І чекаю його, ще допоки живий
Через те і донині я ще молодий.
Хоч у нас на віку всяке-різне було,
Та життя стороною, здається, пройшло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2020
автор: Віталій Назарук