В очах причаїлась весна,
Бо весни так люблять очі,
Ти в цьому якась неземна,
Не гаснуть зазорені ночі ….
Торкнулась рук[b]о[/b]ю мов осінь,
Розсипала листям – дощем,
Бо осінь нічого не просить,
Торкається вітром - плечем …
А ще обіймала мов літо,
Грозою і тихим дощем,
По платті розсипала квіти,
Сховалась туманом - плащем …
Початок зробила зимовим,
Засипала снігом мольберт,
Віддала і ноту, і слово,
З’[b]я[/b]вилось і тут, і тепер …
Чи радісна ти, чи сумуєш,
Ніде і ніщо, крім очей,
Не бачиш нічого й не чуєш,
Крім тих, що у зорях, ночей ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864412
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2020
автор: Дружня рука