Усе, що маєм і що мати будем
Оці невічні спомини, думки.
За добрим серпнем незворушний грудень,
А далі знову березень стрімкий.
Ці білі ночі та Вози Чумацькі,
Крислаті зорі ніби чумаки,
Тай вись оця протоптана таки
І світ звідсіль немов на срібній таці.
І тепла свічка в темному вікні,
Хтось малював свої незвичні мапи,
Тримали землю і кити, й слони,
Йшли кобзарі, манкурти і солдати.
І князь хрестив, а десь молились люди
За все, що маєм і що мати будем…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864384
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 10.02.2020
автор: Леся Shmigelska