СИМФОНІЯ ЖИТТЯ

 В  осінній  тиші
ріка  відпочиває.
Сонні  береги.
Біла  чапля  вдалині
На  одній  нозі  стоїть.

Випробовує
Терпінням  Бог  людину.
Сталь  гартується.
Натруджені  рамена
Тиснуть  долі  тягарі.
.
 Розливається
Туман  ранковий  лугом.
Зозуля  кує.
Мантачить  дядько  косу,
В  отавах  заросившись.
.
 За  руку  водить
Мене  пустунка  Муза.
Жити  вчить  мене.
Писати  вірші  учить
Не  жартома  –  серйозно.
.
 Старості  нема.
Існує  лиш  перехід
В  новий  форми  вид.
І  то  є  припочатком
Істини  пошукувань.
.
Складні  мотиви
в  симфонії  життєвій.
Аж  серце  мліє...
Із  мороку  до  світла
веде  поета  слово.
.
Не  відбудеться
побачення  сьогодні.
Невблаганне  -НІ!-
в  куток  глухий  загнало
мелодію,  що  серце
так  трепетно  співало.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864230
Рубрика: Рубаї, хоку, танка
дата надходження 09.02.2020
автор: Едельвейс137