І ось вже вікно в кришталевій оправі
Небачена грає краса
Мороз зупинився на вдалій октаві,
Щоб звук відтворити сповна
Малює, співає, створив власне шоу
Та комплекс чудових мереж,
А потім усе гордовито вже знову
Так вміло малює котедж
Торкнувся легенько берези і клена
І вже, ніби брат і сестра
Ось тільки не може торкнутися неба
Занадто далеко краса
А тут вже калина і віти так смілі
Кетяги чудові бринять
І ті намистинки червоні у сріблі,
Як ніби зірки мерехтять?
Рука потягнулась, торкнувшись картини
Та хто її автор узнать?
І ніжно гортаю. як ніби світлини,
Проходячи виставки ряд.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864192
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик