До чого йдем? Куди скотились?
Ми "псами платимо за газ"....
Сміятись з себе вже навчились,
вірніш смієтеся ви з нас!
Ми ж можем горобців ловити,
без пенсій жити, без зарплат,
дві сукні років сім носити
і мити голову до свят!...
А ще у нас бо є печінка,
дві зайві нирки, чуть майна...
про це ви мовите так дзвінко!
Та ось, згадала(!), що нема
вже українських в нас каналів -
платити треба бо й за це...
У вирі цих усіх реалій
життя минає - не стає!
І ні на мить не зупинити
пенсійний вік - він все росте.
А ще вчепились до освіти...
Мабуть, тому, що вона є!!!
А це вже зайве, це не треба -
потрібен ВАМ тупий народ!
Шукаєте рабів для себе
без права голосу й свобод?
А хлопці... вони там вмирають,
та ми не думаєм про це,
бо нам "кістки" як псам кидають...
А СУДНИЙ ДЕНЬ, для вас прийде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863952
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2020
автор: Ксенія Фуштор