Давніше бажань було забагато,
Розсипані в душі іскрами тліли,
Молоде розпікали в надіях тіло,
Не мріялось від біди застонати.
Літа пливли в кольорах картаті,
Коханки чуттєво від тебе мліли,
Коли самцем вміло вершив діло,
Лагідно кожну змусив стогнати.
Життя вже сиплеться на мілину,
Не хочеться тілу майже нічого,
Обертаючись в прагнень млині.
Спробував тілом майже всього,
Молодих насолода мимо пливе,
Померти легко жаданням змога.
(Сонет)
12 жовтня 2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863912
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 06.02.2020
автор: Володимир Кепич