У вічних книгах — вічнії проблеми:
Чи є де совість, правдонька чи є.
Нема рецептів на болючі теми,
Брехні багацько — от що є, то є.
Тинявся по світах Марії син:
Не міг збагнути: підлість править всюди.
Гадав, що правду знає тільки він
І тільки він несе її у люди.
Тоді мереж, газет ще не було -
Він правду сповідав у кожні вуха,
А ноги в дім до матері несло,
Яка понесла від Святого Духа.
У цілім світі був немовби свій -
Його вітали і жерці, і лами.
Проте на Батьківщині був чужий -
Хто ризикне посперечатися з юдами*?
Любов сліпа в своїй безмежній вірі,
Але брехня, як у пустелі спека,
А підлі люди, ще страшніш, ніж звірі,
Від слів їх тхне, як при дорозі в Мекку.
_________________________________
Почнемо з Каїна.
Ось справжній був юдей:
Наживи ради можна вбити й брата -
Життя жорстоке, наче Колізей.
Чи є у Бога Каїну розплата?
Мовчить Яхве, як те і має бути:
Украв, убив — усе на нові мешти.
Чи покарання буде, чи спокута?
Ні, навпаки. А що ж там далі, врешті?
__________________________________
«Урок» наступний. І нові «герої».
Переповім слова Старозавіту:
Юдеям гірко, як женуть їх гої,
Оті, що ладні за брехню убити.
“Писання” тих, які й писать не вміли,
Остригли дурнів безголових під горіх,
Краде народів вольних дух і сили -
Бо закладає в мізки рабства гріх.
Так от, син Ноя, горезвісний Хам
За те, що працював на полі тато,
(Щоб не повадно було всім юдам)
До поту на землі їм працювати,
За те, що батько виростив, навчив,
І від потопу уберіг в тому ковчегу
Над старим насміхатися посмів -
От справжнє єговійське Его!..
_______________________________
Яхве розбрат скрізь сіяв між людей,
Щоб не могли звести до неба вежу -
Замків, кордонів, перешкод, дверей -
Його брехні не дошкуляли межі!..
_______________________________
Син Аврам, який свою дружину,
Замість повії, в ліжка підкладав -
Всім фараонам на чужині,
Дружини тілом добре заробляв!...
_________________________________
Тваринний гріх Содому і Гомори
Богів молили люто не карати,
Але богам набридли зради й горе -
Содомський гріх не варто пробачати...
__________________________________
Як брат у брата, за тарілку каші,
Батьківський спадок підло забирав,
Чому навчають “прадіди” не наші -
Раз вигідно, то файно, що збрехав!...
___________________________________
Брехливий Яків взяв таку ж Рахіль,
Убити, вкрасти — все для статків гоже...
Це — пліснява, це сморід, затхла цвіль,
Короста на тілах, бешиха-рожа ...
____________________________________
Ізраїлем назвав брехун себе.
Ізраїль — той, хто б'ється проти бога
Він, і донині, все чуже гребе
І землі краде, досі, де є змога...
____________________________________
Повзуть обрізані як обрані усюди,
Неначе сарана на білий світ.
Їх справжня суть — Єванглія Іуди!
Бо навіть між рядків тхне Заповіт.
Читав, мо, хто ту Танію і Тору,
Моралі, настанови їх «богів» -
Багно брехні та зради купи-гори -
В народів гідних викликають гнів!
Чому весь світ правдивий їх не любить?
Мабуть то риторичне запитання...
Хто любить крадія, підлоту грубу -
Того у божевільню без вагання.
Порч із Моцартом — страждав підлий Сальєрі
Бог не творив його..., а звідки взявся Змій?
Як злодіїв нема — відкриті двері.
Гадюку в пазусі — нізащо не зігрій!
Навіщо Бог творив безгрішну Землю?
Задля яких моралі і ідей?
Чому релігії, на смак гіркого хмелю
Ряднину для колін м'якенько стелять -
Тримають, як дурних дітей?
Чи вчення, щоб людей ганьбить
Слугує за науку і пошану?
У кожнім слові зрада, користь, хіть…
Та в пеклі мало б те горіть!
Сумна виходить пісня без баяну!
_______________________________
Чому ті обрані?
Тому що від Ліліт -
Ліліти діти, що пішли від Змія.
Не людський, а гадючий світ -
Моше підступний є для них месія.
Для чого «обраним» дві тисячі рабів?
Дві тисячі ще й вісімсот ізверху ...
Обгризеним чекати повелів,
Щоб з миру по три шкіри дерти?
________________________________
Іуда - зрадник для усього миру,
Лише для них - справжнісінький герой!
Розп'яття Joshua вітають радо, щиро
Його учення не для них - тому що гой!
А гоя зрадити чи вбити - то не злочин -
Талмуд про гоїв - гірш ніж про свиней.
Яхве пробачить навіть безліч збочень
За тим лише, що обраний геврей!
Отож, Іуда — син свого народу!
Зробив, що радили йому “боги” у Торі
Нащадки гадів змієвого роду
Гендлюють статки на людському горі.
_________________________________
Їм Моїсей дав заповідей сім!
Навчив брехати — це для них робота!
Симон, що тричі зрадив — херувим,
Апостоли, води набрали в рота?
До того неписьменні, невідомі -
Про власну зраду кинулись писать.
Брехня така, що соромно в Содомі,
Себе в святі й безгрішні виставлять ...
Продажні, миршаві, бридкі,
Робить не хочуть власними руками,
Але до підлості лихі -
І розбрат сіють всюди між рядками.
_______________________________
Старий і Новий Заповіт -
Ці книги не беріть у руки…
Обидві труять мізки тищі літ,
Сповідують терпіти муки ...
Яка із того користь і заслуга?
Одна не вірить в те, в що вірить друга.
_________________________________
Чи варто зараз позиватися до Кону?
Погляньте навкруги - брехні не менше!
Чи варто вірити словам огрів до скону?
Хай кине камінь в мене, та, яка не бреше.
_________________________________
Слова із Тори — підла каламуть!
В любій сім'ї є зрадники й уроди -
Нехай раба у собі розіпнуть!
Єдине Слово для народу — це СВОБОДА!
У неї вірте! В ній лиш справжня суть.
* - юдеями
21.01.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2020
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)