ГІТАРИСТ

Гітари  плач  під  пальцями  озвався,
А  вже  потому  плач  потроху  стих.
І  раптом  гітарист  немов  зірвався,
Полинув  сміх  із  закутків  малих.

Лади  на  грифі  золотом  блищали,
Неначе  коси  вилася  струна.
А  пальці  струни  все  перебирали,
Бо  іншої  роботи  в  них  нема.

Халтурний  музикант,  чи  щось  зі  слухом,
По-ньому  зауважив  я  давно…
Він  навіть  шапку  натягнув  на  вуха,
У  нього  ціль  була  -  лише  вино.

Та  інколи,  коли  він  грав  натхненно,
Коли  гітара  лащилась  до  рук.
Він  музикальне  піднімав  знамено,
Лилася  пісня,  інший  чувся  звук.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863739
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.02.2020
автор: Віталій Назарук