Дякую Богу, що ви – не мій тесть.
Бог-таки мудрий: мене береже.
Вчасно розвів усевишній мистець.
Мізки зберіг і комплект «фаберже».
Донечка «в тему» дала гарбуза.
Кляв себе, гриз і журився дарма.
Богу видніше? Та я ж тільки «за»!
Пильність моя – то сліпа, то дріма.
Не розшолопала «чуйка» моя
темних загроз і страшних небезпек.
Ген претенденток довкола – мільярд.
Тільки часу на усіх не дасте…
Любий мій тестю, – не в цьому житті.
Та не журись – доня жертву знайде!
Буде кров’янка іще в животі
з того, кому не подітись ніде.
Пересамую, пожду до пори.
Краще хорей, амфібрахій, чи ямб.
Краще одна, що полюбить, ніж три
котрих не радив любити Хаям.
© Сашко Обрій.[i][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863705
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2020
автор: Олександр Обрій