Джун-Тютюн

ДЖУН  -  ТЮТЮН

Купив  собі  роботяга  пачку  цигарок,  відкрив  її,  дістав  цигарку,  запалив  і  …  і  очам  своїм  не  вірить,  -із  диму  від  цигарки  повстав  перед  ним  джин!
-  Та  я  ж  не  зловживаю!  –  вигукнув  роботяга  –  Що  це  мені  мариться?!
-  Я  джин  –  каже  появлений  із  диму  старий.
-  Та  якщо  ти  джин,  то  маєш  жити  у  пляшці  –  каже  роботяга.
-  Останнього  мого  господаря  була  такою  воля,  щоб  я  перетворився  у  дим  і  жив  у  пачці  цигарок.  Чого  хочеш,  кажи.
-  Ти  ,  джине,  спочатку  розкажи  про  себе.  Як  ти  в  цигарках  з*явився?
-  Служив  я  одному  господарю.  Ім*я  його  не  назову,  але  ти  його  знаєш.  Що  він  забажав,  усе  я  йому  виконував.  І  коли  той  господар  зрозумів,  що  має  з  моєю  допомогою  усе  на  довгі  роки  то  він  спитав  у  мене  –  А  чого  ти  хочеш  джине?  Що  ти  побажаєш  для  себе?
І  я  йому  відповів,  що  хочу  спокою,  що  хочу  виспатись  у  пляшці  і  щоб  мене  ніхто  не  турбував.  Хочу  бути  у  своїх  снах.
Господар  мені  каже
-  Добре.  Скільки  тобі  потрібно  років  спокою?
Я  йому  кажу  –  10  років.  Бо  ж  час  у  нас  джинів,  зовсім  по  іншому  іде  ніж  у  вас  людей.
Господар  погодився  і  підшукав  для  мене  гарну  пляшку.  Я  залетів  у  пляшку,  господар  її  закоркував  і  помістив  пляшку,  як  я  і  хотів,  у  пісочку,  на  березі  моря,  біля  одного  з  своїх  маєтків.  Років  з  5,  по  вашому  часу  все  було  добре.  Я  насолоджувався  спокоєм  і  своїми  снами.  А  потім  сталося  таке.  Пропливи  оголили  пляшку,  мій  господар  не  догледів  мене  і  пляшка  була  підібрана  одним  з  громадян.  Доречі,  якщо  хочеш  дослухати  мою  історію,  то  запали
нову  цигарку,бо  коли  цю  докуриш,  то  я  щезну.  Такі  вже  нові  правила  у  мому  теперішньому  житті.
І  джин  дійсно  зник,  коли  цигарка  догоріла.  Роботяга  запалив  іншу  цигарку  і  з  її  диму  знову  з*явився  джин.
-  Ну,  так  слухай  далі  –  каже  джин  –  Спокій  мій  закінчився  і  пляшка  зі  мною  була  привезена  у  твоє  місто.  І  той  хто  підібрав  пляшку  прийшов  на  вашу  тютюнову  фабрику,  де  в  кабінеті  директора  святкували  день  народження  директора.  В  кабінеті  було  троє-  сам  директор  тютюнової  фабрики,  його  замісник  і  поп.  Усі  були  уже  на  підпитку,  а  тут  з*явився  ще  і  той  хто  знайшов  мою  пляшку,  тримаючи  її  у  руці.  Як  потім  вияснилось  він  працював  інженером  на  фабриці.
Вже  у  чотирьох  вони  всі  ще  випили  і  інженер  каже  директору
-  А  ви  но  подивіться  який  сюрприз  я  привіз  з  моря  для  вашої  дружини
І  показує  мою  пляшку  і  далі  говорить
-  Я  ж  знаю,  що  ваша  дружина  розмальовує  пляшки  із  середини,  і  гарно  у  неї  це  виходить.  Подивіться  но  яка  гарно  пляшка,  прямо  антиквар.
Директор  подивився  на  пляшку,  подякував,  потряс  її  і  каже
-  Закоркована,  але  пуста.  Десь  напевно  протекла.  Але  дійсно  антиквар!
Потім  директор  вирішив  подивитись  на  пляшку,  яка  вона  зсередини,  розкоркував  її  і  з*явився  перед  ним  я  зі  словами
-  Чого  бажаєте  ,  господар?
Замісник  директора  протер  очі  і  каже
-  Здається  ми  хлопці  допились.
Поп  мовив
-  Згинь  нечиста!
Інженер  почав  вибачатись  у  директора.  А  директор  кричить  до  попа
-  Рятуй  нас,  отче!
Поп  почав  проводити  свої  обряди,  а  я  знову  питаю  у  директора
-  Яка  буде  твоя  воля?
А  він  каже
-  Слухай  святого  отця!
А  поп  каже
-  Наказую  тобі,  нечиста  сило,  як  із  диму  з*явився,  так  у  димі  і  згинь!
Доречі  у  тебе  друга  вже  цигарка  гасне.
Роботяга  запалив  третю  цигарку  ,  джин  з*явився  знову  і  мовив
-  Ну,  знову  привіт  тобі,  мій  новий  господарю  .  Бажаєш  чого,  чи  далі  розповідати?
-  А  ти  все  можеш?
-  Ну  майже  все.
-  Я  зараз  вдома  один,  десь  через  годинку  діти  зі  школи  прийдуть.  Часу  трохи  є  ,  організуй  стіл  із  стравами  напоями,  ти  мені  може  складеш  компанію  за  частуванням,  а  я  тебе  послухаю.
-  Слухаюсь,  господарю  –  сказав  джин  і  на  столі  з*явились  чудові  страви  і  напої.
-  Та  ти  справжній  чарівник  !  –  вигукнув  роботяга  –  Пригостись  зі  мною.
-  Не  буде  зайвим  –  сказав  джин  і  сів  за  стіл  –  Але  пам*ятай  одна  цигарка  –  одне  бажання.
Роботяга  і  джин  сиділи  за  столом,  пригощались  і  джин  розповідав  свою  історію.  Час  від  часу  роботяга  запалював  нову  цигарку,  аби  джин  з*явився  знову  і  продовжив  свою  розповідь.
Роботяга  почув,  що  джин  по  наказу  попа  повинен  був  зникнути  у  димі  і  джин  виконуючи  його  волю,  знайшов  свій  новий  дім  в  одній  з  пачок  цигарок.  І  коли  буде  викурена  остання  двадцята  цигарка,  то  джина  не  стане.
-  Так  ти  тепер  не  джин  із  пляшки  ,  а  джун-тютюн  –  мовив  роботяга.
-  А  ти  з  гумором  –  усміхнувся  джин.
Вони  ще  удвох  посиділи  за  келихом  доброго  вина  і  чудовими  стравами.  У  пачці  залишалось  14  цигарок  і  роботяга  мовив
-  Ну  гаразд.  Скоро  діти  прийдуть.
-  Буду  потрібен,  лише  запали  цигарку  –  каже  джин.
Роботяга  докурив  шосту  цигарку  з  пачки  і  джин  зник.
Прийшли  діти  зі  школи.  Побачили  такі  чудові  страви  на  столі,  то  зраділи  і  пригостились.
Потім  діти  розповіли  про  свої  проблеми.  Син  боявся  контрольної  з  алгебри,  а  дочка  контрольної  з  хімії.  А  батько  сказав
-  Ви  підучіть  предмети,  а  я  вам  обіцяю,  що  все  буде  гаразд.
Роботяга  розумів,  що  на  ці  два  бажання  піде  ще  дві  цигарки  і  залишиться  їх  у  пачці  12.
Потім  прийшла  дружина
-  Звідкіля  все  це  у  нас?  –  здивувалась  вона.  Побачивши  страви  і  напої  на  столі  .
-  Сюрприз  –  відповів  чоловік.
-  Зарплату  повернули  чи  премію  дали?  –  все  цікавилась  дружина.
-  І  те  і  інше  –  відповів  чоловік
-  А  ще  сюрпризи  є?
-  Я  зараз  –  мовив  чоловік  і  побіг  у  підвал.
Там  він  викурив  дві  цигарки  і  повернувся  до  квартири  з  квітами  і  золотим  перснем  .
Залишилось  у  пачці  10  цигарок,  але  за  чарівну  ніч  у  джина  просити  не  треба  було.
На  другий  день  роботязі  подзвонила  дружина  і  сказала,  що  сьогодні  до  них  приїде  її  мама.
Через  10  хвилин  дружина  передзвонила  знову  і  сказала,  що  мама  не  приїде  бо  в  неї  свиня  окотилась.
У  пачці  залишилось  9  цигарок.
На  роботі  роботяга  зробив  брак  і  залишилось  8  чарівних  цигарок,  але  брак  було  виправлено.
У  дружини  зламався  каблук  на  улюблених  туфлях,  то  ж  цигарок  залишилося  7,  але  з*явились  такі  ж  самі  нові  туфлі.
Жінка  попросила  чоловіка  нарешті  приватизувати  їх  квартиру  і  залишилось  4  цигарки,  але  відвідини  державних  установ  пройшли  більш-менш  безболісно.
А  тут  знову  теща  їде!  Цигарка  ,  і  через  кілька  хвилин  жінка  каже
-  Я  з  дітьми  сама  до  мами  поїду,  а  ти  порядки  за  суботу  і  неділю  наведи  у  квартирі,  дещо  підремонтуй.
Дружина  з  дітьми  поїхали  до  бабусі,  а  роботяга  запалив  цигарку  і  наказав  джину  організувати  стіл.
А  коли  залишилось  2  цигарки  роботяга  говорить
-  Джун  -тютюн,  я  вирішив  тебе  врятувати.
-  На  це  підуть  дві  останні  цигарки  –  мовить  джин.
-  Я  здогадуюсь.  Поверни  свою  пляшку  сюди.
-  Буде  весело  –  сказав  джин  і  його  пляшка  з*явилась  у  роботяги  на  столі.
І  звичайно  ж  щезла  з  кабінету  директора  тютюнової  фабрики,  де  в  цей  час  знову  випивали  троє  –  директор,  його  зам  і  поп.
Цигарка  догоріла,  джин  зчеп  і  роботяга  запалив  останню  цигарку.
-  Джине,  я  хочу,  щоб  ти  знову  опинився  в  цій  пляшці  і  у  свого  господаря,  котрий  повинен  розбудити  тебе  через  5  років.
-  Дякую  –  мовив  джин.
-  У  нас  ще  є  час  допити  келих  вина  поки  горить  цигарка.  Дякую  і  тобі,  джине.
Вони  посмакували  вина,  цигарка  догоріла  і  останній  димок  од  неї  пішов  у  пляшку.  Роботяга  закоркував  пляшку  і  вона  звезла.
Порядки  і  ремонти  у  квартирі  роботяга  робив  вже  без  допомоги  джина.
Пройшло  5  років  і  перед  будинком  роботяги  зупинилась  шикарна  машина.  І  вийшов  із  неї  той,  кого  знала  вся  країна,  та  і  пів  світу.
Цей  чоловік  зайшов  у  під*їзд  де  живе  роботяга.  Люди  сперечались  до  кого  ж  знаменитість  зайде  і  роботяга  почув  дзвінок  у  свою  квартиру.
-  Здогадуєшся  чому  я  тут?  –  запитав  знаменитість  у  роботяги.
-  Пройшло  5  років  –  мовив  роботяга.
-  Дозволиш  зайти?
-  Так,  звичайно,  але  у  мене  не  так,  як  ви  звикли.
-  Нічого  –  відповів  гість-  Так,  я  розбудив  джина  і  він  мені  усе  розповів.
Ти  ким  працюєш?
-  Ріжу  папір  на  книжковій  фабриці.
-  Комп*ютер  є?
-  Так,  у  дітей.
-  Так  от  ,  от  тобі  карточка  з  5  млн.  доларів,  скажеш  виграв  в  лотерею,  котру  я  організував  в  інтернеті.  Вистачить  тобі?
-  Так  звичайно!
-  А  не  вистачить  звертайся  до  мене.  Але  головне  що?
-  Мовчати  про  джина.
-  Вірно.  Бувай  здоровий.
Знаменитість  поїхав,  а  роботяга  і  його  сім*я  зажили  без  горя.
А  про  те  що  джин  трохи  побував  у  шкурі  джуна-тютюна  роботяга  мовчав.  І  взагалі  і  про  джина  і  про  його  господаря  роботяга  нічого  нікому  не  говорив.
От  таке  от  я  видумав  (  а  може  і  ні  ).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863641
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2020
автор: artur gladysh