Кліпав Василь у маршрутці
Красуні Гальці,
Та й не помітив, як до дверей
Притисло пальці.
Шофер, з переляку, рану
Спиртом заливає.
А парубок на Галину
Далі поглядає.
Каже Васько:
- Тут затерпло.
А тут -ні! - показує на шию.
Шофер йому:
- Не біда! Зараз я тобі налию!
Стало весело в маршрутці,
Хтось не стерпів, регоче.
А у Гальки вже у думці, -
За Ваську заміж хоче.
-Ой, не буду я, напевне,
Така гонориста.
Вийду таки я за цього
Ваську-гумориста!
- Он, бідолашний, як все терпить,
Добру має вдачу.
Тоді витримає і мене -
Вперту та ледачу!
Уже й Галька через раз
Василю моргає.
Отаке-то, любі друзі,
У житті буває...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863633
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2020
автор: Альона С