Д́уша безмежна, невмируща
Одвічно чиста і жива.
Вона - невидимая гуща
Їй непотрібнії слова.
Душа, то відчуття прекрасне,
То є породження добра,
У нашім світі вона гасне...
Відчай, страх її вбива.
Душа завжди подорожує.
Вона не спить! Вона жива!
У ній духовне все вирує,
Душа дарує нам життя.
Я писав би і писав
Про непорочність її волі
Та одне я точно знав -
Душу не знайдеш, ти, долі.
Душа існує то у всьому!
Вона сміється і кричить.
Вона живе в усім живому...
Душа, то вічність, а не мить.
2015 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863293
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 01.02.2020
автор: Абиль