За велінням долі

Старих  осокорів
Чуби  кучеряві
Уже  стали  жовті
Та  ще  й  золотаві.

А  там  на  тім  боці
За  шляхом  широким
Стояли  тополі
Стрункі  та  високі.

Зеленеє  листя
Зробилося  срібним,
Неначе  барвисті
Вінки  на  голівках.

Тополеньки  знали  -
То  родичі  їхні,
Тому  їх  вітали
Вони  так  привітно.

Поважні  та  мудрі
Дерева  з  роками
Тополям-красуням
Теж  щастя  бажали.

Хоч  дуже  хотіли
Зустрітися  ближче,
Та  доля  веліла
На  відстані  жити.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863118
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.01.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський